1. Прикметник до іменника “деактивація”. Позначає властивість, призначення або відношення до процесу деактивації, тобто припинення, скасування чи зняття активності, дії, функціонування або бойової здатності чогось.
2. У технічних та спеціальних галузях (наприклад, у хімії, фізиці, військовій справі, інформаційних технологіях) — такий, що стосується нейтралізації, обезшкодження або переведення в неактивний, безпечний стан (наприклад, про речовину, пристрій, функцію).