Словник Української Мови
Буква
1. Пов’язаний з квантом, квантами; такий, що має стосунок до квантової теорії, квантової механіки або процесів, що відбуваються дискретними порціями (квантами).
2. Характеристика фізичних величин, які можуть змінюватися лише стрибкоподібно, приймаючи лише певні дискретні значення.
3. Стосунок до найменшої можливої порції чого-небудь (наприклад, енергії, випромінювання), що бере участь у фізичній взаємодії.
Приклад 1:
Він поставив перед собою мету зв’язати в єдине ціле емпіричні законом ір- ності лінійчастих спектрів, ядерну модель атома Резерфорда і квантовий характер випромінювання та поглинання світла. Теорія Бора застосовна до атома водню і воднеподібної системи, яка скл а- дається з ядра з зарядом Ze і одного елек- трона, що обертається навколо ядра: +He , ++Li ,….
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Квантовий стан з найнижчим зна- ченням енергії ( n=1) називається основ- ним станом. Йому відповідає енергія Фізика атомів і молекул 290 2 22 1 ml2 E π= .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
С.Вавілов ввів 1) енергетичний вихід – відношення енергії, яка випромінюється люмінофором при пов ному висвічуванні, до енергії, яка ним поглинута: n лe E EB = , 2) квантовий вихід – відношення чис- ла квантів лN , що випромінені речовиною, до числа поглинутих квантів пN : n лк N NB = . С. Вавілов встанови в такий закон: величина енергетичного виходу спочатку росте пропорційно до довжині хвилі збуд – жуючого світла, а потім швидко падає до нуля.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”