Значення
-
Сукупність суттєвих ознак, властивостей, якостей чого-небудь, що визначають його природу, специфіку та відмінність від інших предметів або явищ; рівень досконалості, якості.
-
У філософії (переважно у схоластиці) — суттєва властивість, атрибут матерії, що визначає її стан або відношення до інших тіл.
-
У музиці — характеристика інтервалу або акорду, що визначається кількістю тонів і півтонів між звуками (наприклад, чистий, великий, малий, збільшений, зменшений).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. квалітет, р. квалітету, д. квалітетові, з. квалітет, о. квалітетом, м. квалітеті, к. квалітете