1. У деяких місцях, іноді, зрідка (про те, що трапляється не скрізь або нечасто).
2. У невеликій кількості, поодиноко, зрідка (про предмети, які розташовані не густо).
де-не-де
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Дія І Та сама містина, тільки весна далі поступила; узлісся наче повите ніжним, зеленим серпанком, де-не-де вже й верховіття дерев поволочене зеленою барвою. Озеро стоїть повне, в зелених берегах, як у рутвянім вінку.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Де-не-де траплялися також зображення внутрішніх подвір’їв, окремих будинків, лоджій, дерев, кущів, а понад те — конкретних перехожих чи таких, що пливли човнами, з-поміж яких особливо виділялися музиканти, що саме викермовували праворуч із Pio ді Сан Барнаба, а тому попереджували інших плавців густими гортанними вигуками. Музиканти були з гобоями, флейтами і бубнами в руках.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Наш мотоскафо просувався повільно, ніби навпомацки — непроглядний туман обсів береги, лиш де-не-де залишаючи просвіток для бані, лоджії, вежі. Зда валося, Хтось дотепер сипав згори нескінченні поклади борошна і вапна, хоч навмисне для цього призначений ритуальний Giovedì Grasso1 відійшов ще півтора тижні тому.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: прислівник () |