квадруплет

1. У музиці: група з чотирьох нот рівної тривалості, що виконуються за час трьох нот такої ж тривалості.

2. У поезії: строфа з чотирьох рядків (чотиривірш), особливо в сонеті, де вона завершує твір після трьох чотиривіршів.

3. У медицині та біології: одна з чотирьох одночасно народжених дітей від однієї вагітності; також самі ці діти як група.

4. У фізиці та хімії: група з чотирьох близьких спектральних ліній, частин або компонентів.

5. У загальному вжитку: будь-який набір, група або комплект з чотирьох однакових або дуже схожих предметів, які розглядаються як єдине ціле.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |