двомісний

1. Який має два місця, розрахований на двох осіб (про транспортний засіб, меблі тощо).

2. У математиці та логіці: такий, що має два аргументи, операнди або місця для підстановки (про функцію, операцію, відношення).

3. У лінгвістиці: такий, що описує дію або стан, які вимагають наявності двох обов’язкових учасників (про присудок, дієслово).

Приклади вживання

Приклад 1:
При поселенні до готелю (там, де це дозволяється) туристу з твариною доведеться знімати двомісний номер. У готелю пасажиру рекомендується взнати адресу найближчої ветеринарної клініки, оскільки при відльоті необхідна довідка від ветеринара, що тварина не захворіла.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Частина мови: прикментик () |