квача

[kʋɑt͡ʃɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (діал.) Невеликий дерев’яний гребінець для чесання льону або конопель.

  2. (діал.) Пристрій у вигляді дерев’яної скоби з зубцями для зчеплення возів під час спуску з гори.

  3. (діал., рідк.) Кривий ніж, тесак; великий кийок, палиця.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. квач, р. квача, д. квачеві, з. квача, о. квачем, м. квачеві, к. квачу

Більше записів