квач

[kʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Рідкісне прізвище українського походження, що може походити від застарілого діалектного слова “квач” у значенні “той, хто квакає” або пов’язане з дієсловом “квакати”.

  2. У західних регіонах України — народна назва птаха з родини чаплевих, звичайної чаплі (Ardea cinerea), що характеризується характерним криком.

  3. Діалектна назва інструменту для фарбування (малярної кисті великого розміру, часто з щетини), а також самого процесу мазання або обмазування чимось рідким.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. квач, р. квач, д. квач, з. квач, о. квач, м. квач, к. квач

Більше записів