кривдження

[krɪʋdʒɛnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Психологія) –

    Дія за значенням дієслова “кривдити”; заподіяння кривди, образи, моральної чи матеріальної шкоди комусь.

  2. (Психологія) –

    Стан того, кого кривдять; переживання образи, несправедливості, приниження.

  3. (Юриспруденція) –

    (у прямому значенні) Завдавання фізичного болю, тілесних ушкоджень.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кривдження, р. кривдження, д. кривдженню, з. кривдження, о. кривдженням, м. кривдженні, к. кривдження

Більше записів