кривдження

1. Дія за значенням дієслова “кривдити”; заподіяння кривди, образи, моральної чи матеріальної шкоди комусь.

2. Стан того, кого кривдять; переживання образи, несправедливості, приниження.

3. (у прямому значенні) Завдавання фізичного болю, тілесних ушкоджень.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |