1. Відчувати обраду, почуття кривди через чиїсь слова, вчинки або ставлення; ображатися.
2. (рідк.) Зазнавати шкоди, збитків, зазнавати кривди у прямому, матеріальному чи юридичному сенсі.
кривдитися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Петрова, здивована, погляділа на нього, не знаючи, чи кривдитися з його слів, чи сміятися з них. Вона вибрала друге: — Hochgeehrter Herr Professor[70]!
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: дієслово () |