1. (заст.) Жінка, яка завдає кривди, ображає або пригнічує когось; жінка-кривдник.
2. (перен., поет.) Те, що є джерелом страждань, горя, несправедливості (про долю, доленосні обставини тощо).
кривдниця
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |