кривдник

[krɪʋdnɪk] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Той, хто кривдить когось, заподіює кривду; обидник.

  2. (Література) –

    У народній творчості: персонаж-антагоніст, який утілює несправедливість і зло (часто протиставляється “правднику”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кривдник, р. кривдника, д. кривдникові, з. кривдника, о. кривдником, м. кривдникові, к. кривднику

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів