кривдник

1. Той, хто кривдить когось, заподіює кривду; обидник.

2. У народній творчості: персонаж-антагоніст, який утілює несправедливість і зло (часто протиставляється “правднику”).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |