криниця

[krɪnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Штучно створена споруда для добування підземних вод, що являє собою заглиблену в землю колодязьну шахту, зазвичай з укріпленими стінками та механізмом для підйому води (наприклад, журавель, ворот або насос).

  2. (Література) –

    (переносне значення) Невичерпне джерело, походження чогось (часто духовного, творчого, життєвого).

  3. (Геологія) –

    (заст., діал.) Природне джерело, водотік, струмок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. криниця, р. криниці, д. криниці, з. криницю, о. криницею, м. криниці, к. кринице

Синоніми & Антоніми

Більше записів