Словник Української Мови
Буква
1. Уживається як прислівник до прикметника “крилатий” у значенні: маючи крила, забезпечений крилами; також переносно: швидко, легко, наче на крилах.
2. Уживається як прислівник до дієслова “крилатити” у значенні: надавати чомусь крилатості, піднімати, надихати.
3. (У переносному, високому стилі) Піднесено, натхненно, з великим емоційним підйомом (про мову, думки, вірші тощо).
Приклад 1:
Я був ніжний і ніяковий, і навіть Наталя часто читала мені марксистські нотації за мою розхристаність і непокірність певним догмам, в які вона свято, як начотниця, вірила, не розглядаючи їх крилато, в дії, в зв’язку з життям. Але ми ж були молоді, і кожний по-свойому молився марксівському богові.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”