1. Абстрактний іменник, утворений від прикметника “крилатий”, що означає наявність крил або здатність літати (про птахів, комах тощо).
2. Переносно: висота, піднесеність думок, почуттів, мови або творчості; здатність до високого натхнення, поетичність.
3. У літературознавстві та фольклористиці: характерна риса, властивість крилатих слів або висловів — їхня виразність, образність, афористичність і широка вживаність у мовленні.