Значення
- (Зоологія) –
Абстрактний іменник, утворений від прикметника “крилатий”, що означає наявність крил або здатність літати (про птахів, комах тощо).
- (Література) –
Переносно: висота, піднесеність думок, почуттів, мови або творчості; здатність до високого натхнення, поетичність.
- (Література) –
У літературознавстві та фольклористиці: характерна риса, властивість крилатих слів або висловів — їхня виразність, образність, афористичність і широка вживаність у мовленні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. крилатість, р. крилатості, д. крилатості, з. крилатість, о. крилатістю, м. крилатості, к. крилатосте