крутарство

1. Історична назва руху української інтелігенції (переважно греко-католицьких священиків) у Галичині другої половини XIX століття, який виступав за культурну та релігійну самобутність українців, розвиток освіти та літературної мови на основі народних говірок, проти польських та москвофільських впливів; назва походить від часопису «Правда», який видавався у Львові, оскільки його засновників називали «крутарями» (від «Круга руських правдивих»).

2. Переносно — принципова, непохитна позиція у відстоюванні певних ідей або переконань, часто з відтінком педантизму та догматизму.

Приклади:

Відсутні