крупник

Значення

1. (Кулінарія) –

   Солодкий алкогольний напій, настоянний на меду з додаванням круп (часто гречаної, ячмінної або вівсяної) та спецій (імбир, гвоздика, кориця тощо), традиційний для слов’янської кухні.

2. (Кулінарія) –

   Страва, густа каша, зварена з круп (гречаної, пшоняної, рисової тощо), часто з додаванням молока, масла, родзинок або меду.

3. (Історія) –

   (Заст., діал.) Той, хто торгує крупами; круп’яник.

Правопис та відмінювання