Властивість або стан за значенням прикметника “крупкуватий”; наявність у структурі чогось окремих дрібних, помітних на око частинок, крупинок або зернин.
крупкуватість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан за значенням прикметника “крупкуватий”; наявність у структурі чогось окремих дрібних, помітних на око частинок, крупинок або зернин.
Відсутні