круглоокий

[kruɦlookɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Зоологія) –

    Який має великі, круглі очі (про людину, тварину або фантастичну істоту).

  2. (Література) –

    Уживається як постійний епітет у народній творчості, зокрема в казках, для характеристики персонажів (наприклад, русалок, лісових істот).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. круглоокий, р. круглоокого, д. круглоокому, з. круглоокого, о. круглооким, м. круглоокім

Більше записів