Древослів

Словник Української Мови

круглообертальний

[kruɦloobɛrtɑlʲnɪj] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Фізика) –

    Який здійснює обертання навколо своєї осі або рухається по колу; круговий, ротаційний (про рух, механізм тощо).

  2. (Техніка) –

    У техніці: такий, що працює на основі безперервного обертального руху робочих органів (наприклад, круглообертальна друкарська машина).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. круглообертальний, р. круглообертального, д. круглообертальному, з. круглообертального, о. круглообертальним, м. круглообертальнім, к. круглообертальний

Більше записів