Значення
- (Зоологія) –
Невеликий ссавець ряду комахоїдних (Talpa europaea) із видовженим тілом, вкритим густим оксамитовим хутром, з вузькою мордочкою та широкими, пристосованими до риття передніми лапами; веде підземний спосіб життя, харчується безхребетними.
- (Психологія) –
Перен. про людину, яка працює непомітно, потай, часто в одиночку, або про того, хто живе замкнуто, уникаючи спілкування.
- (Медицина) –
Рідкісне, заст. назва родимки (плями на шкірі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. крот, р. крота, д. кротові, з. крота, о. кротом, м. кроті, к. крот
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘крот’ в українській мові вживається у складі сполучень на зразок ‘сто крот’, ‘тисячу крот’ (тобто ‘сто разів’, ‘тисячу разів’), а також у лайливих виразах як ‘кроть!’ у значенні ‘раз’. Воно походить з польської мови, де ‘kroc’ є другою частиною прислівникових числівників, що означають повторення або множення (‘разів’). Польське слово, як і кашубське ‘krot’, походить від праслов’янського ‘*kortь’, до якого також зводиться українське ‘крат’.