1. Похила дерев’яна або металева балка, що спирається нижнім кінцем на стіну будівлі, а верхнім — на ковзани або коньковий брус, утворюючи основу дахового схилу.
2. Рідкісне, застаріле позначення кривої, суковатої палиці, ціпка.
кроква
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Кроква з тряскотом рушиться, іскри стовпом прискають геть угору, стеля провалюється, і вся хата обертається в кострище. Надходить важка біла хмара, і починає йти сніг.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
А може, там згорить i лихо?.. Кроква з тряскотом рушиться, iскри стовпом прискають геть угору, стеля провалюється, i вся хата обертається в кострище. Надходить важка бiла хмара, i починає йти снiг.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Частина мови: іменник (однина) |