крівля

[kriʋljɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Крівля — верхня, зазвичай покрівельна конструкція будівлі або споруди, що служить для захисту від атмосферних впливів (дощу, снігу, вітру, сонця).

  2. (Техніка) –

    Крівля — матеріал, яким покривають таку конструкцію для надання їй водонепроникності та міцності (наприклад, черепиця, шифер, бляха, гонт).

  3. (Техніка) –

    Крівля — застаріла назва для покрівлі, даху; іноді вживається в діалектах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. крівля, р. крівлі, д. крівлі, з. крівлю, о. крівлею, м. крівлі, к. крівле

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘крівля’ походить від праслов’янського кореня *krov-, пов’язаного з дієсловом ‘крити’ (укривати, покривати). Спочатку воно означало ‘дах’, ‘покрівля’, тобто те, що вкриває будівлю. З часом значення розширилося, і тепер ‘крівля’ може позначати також верхнє покриття, дах. Це слово є спільним для багатьох слов’янських мов, що свідчить про його давнє походження.
Споріднені слова:дах, покрівля, стріха

Більше записів