крів

1. У давньоукраїнській міфології — верховний бог-творець, родоначальник богів та людей, пов’язаний з культом предків і вогню.

2. У сучасному мовленні (переважно в художній літературі та публіцистиці) — символічне позначення прадавнього, автентичного українського вірування або духовної спадщини.

Приклади:

Приклад 1:
Наліта з ватагою пан… і тільки попіл та крів’яні калюжі зостаються від людської оселі! Заходять далі.
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”