Значення
- (Зоологія) –
Невеликий ссавець родини кротових із видовженим тілом, вкритим густим оксамитовим хутром, з вузькою мордочкою та слабким зором, що мешкає під землею, де риє складні системи ходів і живиться безхребетними.
- (Психологія) –
Переносно: про людину, яка працює потай, непомітно для оточення, або про того, хто веде замкнутий, самітницький спосіб життя.
- (Техніка) –
У техніці: інструмент для ручного свердління або пробивання отворів у ґрунті, металу тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кріт, р. крота, д. кротові, з. крота, о. кротом, м. кроті, к. кріт
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘кріт’ походить від праслов’янського кореня, пов’язаного з дією ‘рити’ або ‘копати’. Це звірятко відоме своєю здатністю рити підземні ходи, тому його назва буквально означає ‘землерий’ або ‘той, хто риє’. У різних слов’янських мовах збереглися споріднені слова з тим самим значенням, що підтверджує давнє походження цієї назви.