нірка

1. Парний орган виділення у людини та хребетних тварин, розташований у поперековій ділянці, що фільтрує кров і утворює сечу.

2. (у ботаніці) Закладений у пазусі листка бруньок, з якого може розвинутися пагін.

3. (у кулінарії) Харчовий продукт — нирки тварин (яловичі, свинячі тощо), що використовуються як субпродукт для приготування страв.

4. (переносне значення, заст., поетичне) Внутрішній, глибинний центр чого-небудь; серцевина, осереддя.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |