кріплення

1. Дія за значенням дієслова кріпити; зміцнення, закріплення чогось, надання міцності, стійкості.

2. Технічний пристрій, елемент конструкції або система елементів, що служить для з’єднання, утримання, підтримки чи зміцнення деталей, вузлів, споруд або гірничих виробок.

3. (у гірничій справі) Конструкція (дерев’яна, металева, залізобетонна тощо), що встановлюється у гірничих виробках для запобігання обваленню порід та забезпечення безпеки робіт.

Приклади:

Приклад 1:
— запитав Шаміль, показуючи рукою на ледь помітні кріплення. — Вишки, — сказав я.
— Тютюнник Григорій, “Вир”