молотіння

1. Дія за значенням дієслова молотити; обмолот сільськогосподарських культур (здебільшого зернових) з метою відділення зерна від колосся, качанів, бобів тощо.

2. Переносно: тривала, одноманітна, виснажлива робота або діяльність.

3. Розм. Сильне, частине биття, удари (наприклад, по чомусь), що супроводжуються характерним звуком.

Приклади вживання

Приклад 1:
У нього в полі залишався раз у раз хліб, недомолочений у скиртах, і солома з-під молотіння та германування в ожередах. Усі ці залишки глядів лановий, старий дід Маркура Пупань.
— Осьмачка Тодось, “Старший боярин”

Частина мови: іменник (однина) |