Значення
- (Лінгвістика) –
(діал.) Намагатися виконати важку фізичну роботу, напружено працювати, часто з невеликим успіхом; копирсатися, копотіти.
- (Лінгвістика) –
(перен., розм.) Поводитися незграбно, повільно або невміло; тягтися, чмихати.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я кріпачуся, ти кріпачишся, він кріпачиться, ми кріпачимося, ви кріпачитеся, вони кріпачаться