кріпачити

[kripɑt͡ʃɪtɪ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    (історичне) Перетворювати на кріпака, позбавляти особистої свободи, закріпачувати.

  2. (Соціологія) –

    (переносне) Підкоряти, позбавляти волі, робити залежним; поневолювати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кріпачита, р. кріпачити, д. кріпачиті, з. кріпачиту, о. кріпачитою, м. кріпачиті, к. кріпачито

Більше записів