кріпаччина

Значення

1. (Історія) –

   Історичний термін для позначення суспільно-економічного ладу, заснованого на кріпосному праві, коли селяни (кріпаки) були особисто та економічно залежні від поміщика, прикріплені до землі та зобов’язані виконувати панщину або сплачувати оброк.

2. (Історія) –

   Період в історії України (зокрема в складі Російської імперії), коли панувало кріпосне право (XVII–XIX століття, офіційно скасоване 1861 року).

3. (Історія) –

   У переносному значенні — стан крайньої несвободи, поневолення, важкої залежності, що асоціюється з кріпацтвом.

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми