Значення
- (Медицина) –
(в медицині) характерний хрускіт або тріск, що виникає при розтисканні підшкірних бульбашок газу (під час пальпації) або при терті ушкодженої кістки (при переломі).
- (Зоологія) –
(в біології, ентомології) звук, що нагадує тріск або цвірінькання, який видають деякі комахи (наприклад, цвіркуни) за допомогою спеціальних органів для спілкування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. крепітація, р. крепітації, д. крепітації, з. крепітацію, о. крепітацією, м. крепітації, к. крепітаціє