кренгельс

1. Металева або дерев’яна рамка, обруч, який вставляється в отвір на верхній палубі судна для кріплення та зберігання тросів, канатів, швартових кінців.

2. У переносному значенні — заплутана, скручена, безладне зібрання чогось (наприклад, ниток, дротів, думок).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |