крень

[krɛnʲ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Ботаніка) –

    (діал.) Щільна, потовщена частина дерева біля кореня або на стовбурі, що утворилася внаслідок обростання сучка або пошкодження; кап.

  2. (Лінгвістика) –

    (перен., розм.) Про щось дуже тверде, міцне або про людину з твердим, непохитним характером.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. крення, р. крень, д. кренням, з. крення, о. креннями, м. креннях, к. крення

Більше записів