кредиторка

[krɛdɪtorkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Жінка, яка надала кредит або позику, має право вимагати від боржника повернення взятих у неї коштів або майна.

  2. (Фінанси) –

    Розмовна назва установи, що надає кредити (банку, кредитної спілки, фінансової компанії тощо).

  3. (Економіка) –

    (бухгалтерія) Одна зі сторін кредиторської заборгованості; юридична чи фізична особа, якій підприємство завдячує певну суму за отримані товари, послуги або роботи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кредиторка, р. кредиторки, д. кредиторці, з. кредиторку, о. кредиторкою, м. кредиторці, к. кредиторко

Більше записів