кредитор

Значення

1. (Юриспруденція) –

   Особа або організація (юридична особа), яка надала кредит, позику, тобто має майнову вимогу до іншої особи (боржника) за зобов’язанням, що виникло в результаті укладеного договору, закону або іншої підстави.

2. (Економіка) –

   У бухгалтерському обліку — сторона в розрахунках, якій належить отримати від підприємства певну суму грошей або матеріальних цінностей за поставлені товари, надані послуги, роботи тощо; рахунок для обліку таких розрахунків.

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми