кредитор

1. Особа або організація (юридична особа), яка надала кредит, позику, тобто має майнову вимогу до іншої особи (боржника) за зобов’язанням, що виникло в результаті укладеного договору, закону або іншої підстави.

2. У бухгалтерському обліку — сторона в розрахунках, якій належить отримати від підприємства певну суму грошей або матеріальних цінностей за поставлені товари, надані послуги, роботи тощо; рахунок для обліку таких розрахунків.

Приклади:

Приклад 1:
165 ЦК, відповідно до якої кредитор має право вимагати виконання зобов’язання, а боржник має право його виконувати в будь -який час. При цьому боржник повинний виконати подібне зобов’язання в семиденний термін із дня пред’явлення вимоги кредитором.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”