креденца

[krɛdɛnt͡sɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    (від італ. credenza — довір’я) У середньовічній Європі — спеціальний стіл або шафа, де перед подаванням на стіл їжу та напої перевіряли на отруту (дослівно — “випробування довіри”).

  2. (Побут) –

    Високий шафовий меблевий предмет з фасадами, який використовується для зберігання посуду, скатертин та сервірувальних приладів; часто має верхню стільничну поверхню для тимчасового розміщення страв.

  3. (Релігія) –

    У церковному вжитку — невеликий столик або ніша в ризниці, де зберігаються покриття для вівтаря, покривці, рушники та інші предмети, необхідні для богослужіння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. креденца, р. креденци, д. креденці, з. креденцу, о. креденцою, м. креденці, к. креденцо

Більше записів