креденс

[krɛdɛns] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Релігія) –

    (від лат. credens — той, що вірить) — у католицькій церкві: священнослужитель (частіше єпископ або прелат), який під час папської меси подає папі римському чашу з вином і воду для обрядів.

  2. (Лінгвістика) –

    (від англ. credence — довіра) — рідкісне, книжне: довіра, віра в щось; ступінь упевненості або ймовірності (наприклад, “надати креденсу чуткам”).

  3. (Історія) –

    (від італ. credenza) — історичне: невисока шафа або столик у церкві для покладання священних посудин та приготування дарувань; також у побуті — буфет або сервант для зберігання посуду.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. креденс, р. креденса, д. креденсові, з. креденс, о. креденсом, м. креденсі, к. креденсе

Більше записів