Древослів

Словник Української Мови

країна

Буква

1. Територія, що має певні географічні межі, політичну організацію у формі держави або національно-територіальну автономію, а також власну систему управління.

2. Держава як політично організована спільнота людей, що проживає на певній території й має суверенну владу.

3. Місцевість, регіон, земля з характерними географічними, кліматичними або культурними ознаками (наприклад, гірська країна, винна країна).

4. У переносному значенні — сфера діяльності, область знань або явищ (наприклад, країна мрій, країна дитинства).

Приклади вживання

Приклад 1:
Ця країна – сусід України та новий член ЄС (з 2004 р.) приймає активну участь в таких регіональних програмах єврологістики, як TINA та ПЄК, для чого їй ЄС виділяє значні обсяги інвестицій, таким чином Україна та Польща “приречені” на співробітництво у сфері єврологістики, особливо з розвитку “спільних” ПЄК №3 та ТКТК Балтика – Чорне море, тим більше що обидва ці МТК знаходяться під патронатом Єврокомісії.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
22 березня 1935 Країна благовіщення Завія зелені, пожеже зелені, і квіття курява, і солов’їні схлипи. Столи весільні — ох — столи не встелені, і бджіл тьма-темрява, і молитовні липи.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”

Приклад 3:
Свої воєнні зусилля вони спрямували головним чином на завоювання Урарту, проте ця важкодоступна гірська країна ніяк їм не давалася. Урартські царі Аргішті І та Сардурі II завдали ассирійцям ряд відчутних поразок.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів