Значення
- (Лінгвістика) –
Зменшувально-пестлива форма від слова “край”: невелика частина, ділянка або кінцева частина чогось, часто периферійна або найменш значуща.
- (Географія) –
У географії, історії або розмовній мові — невелика за розміром територія, місцевість, околиця, часто з певною специфікою або віддалена від центру.
- (Лінгвістика) –
Переносно — незначна, ледве помітна частка, ознака або прояв чогось (наприклад, почуття, явища).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. краєчок, р. краєчка, д. краєчкові, з. краєчок, о. краєчком, м. краєчкові, к. краєчку