краєчок

[krɑjɛt͡ʃok] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Зменшувально-пестлива форма від слова “край”: невелика частина, ділянка або кінцева частина чогось, часто периферійна або найменш значуща.

  2. (Географія) –

    У географії, історії або розмовній мові — невелика за розміром територія, місцевість, околиця, часто з певною специфікою або віддалена від центру.

  3. (Лінгвістика) –

    Переносно — незначна, ледве помітна частка, ознака або прояв чогось (наприклад, почуття, явища).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. краєчок, р. краєчка, д. краєчкові, з. краєчок, о. краєчком, м. краєчкові, к. краєчку

Більше записів