Словник Української Мови
Буква
Держава, яка систематично вивозить за кордон товари, послуги або капітал, особливо в значних обсягах, і для якої експорт є важливою складовою національної економіки.
Країна, що є основним або одним з провідних постачальників певного виду продукції (сировини, товарів) на світовий ринок (наприклад, країна-експортер нафти).
Приклад 1:
Комісія ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) рекомендує розподіляти обсяг перевезень таким чином: 40% – країна-експортер, 40% – країна -імпортер, 20% – посередники (“third party”), але ці рекомендації через гостру конкуренцію на ринку транспортних послуг практично не виконуються. Базисні умови поставки визначають межі відповідальності за вантаж між експортером і імпортером.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”