крайчик

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Зменшувально-пестлива форма від слова “край”: невелика частина, кінцева ділянка або саме закінчення чогось, найчастіше вузька смужка по периметру.

2. (Техніка) –

   У технічних та ремесничих контекстах — вузька облямівка, кант, обрамлення або прикрашений край чогось (одягу, тканини, предмета).

3. (Географія) –

   У географії та розмовній мові — позначення невеликої, часто віддаленої або периферійної частини певної території, краю.

Правопис та відмінювання