краяний
[krɑjɑnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Лінгвістика) –
(діал.) Те саме, що крайній — розташований на краю, найвіддаленіший; останній у просторі або послідовності.
- (Лінгвістика) –
(власна назва) Прізвище українського походження, що походить від діалектного прикметника «краяний».
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. краяний, р. краяного, д. краяному, з. краяного, о. краяним, м. краянім