Значення
- (Історія) –
(істор.) Старовинна міра об’єму для рідин (переважно вина, олії, меду), що використовувалася в Україні та інших слов’янських країнах; зазвичай дорівнювала приблизно 3,28 літра (чверть відчверті).
- (Історія) –
(істор.) Посуд (чаша, кухоль) певної місткості, що використовувався для пиття вина або мірних цілей.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кратир, р. кратиру, д. кратирові, з. кратир, о. кратиром, м. кратирі, к. кратире