кратка

[krɑtkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Назва діакритичного знака у вигляді короткої горизонтальної риски (˘), що вживається в деяких мовах, зокрема в українській, для позначення м’якості приголосних (ь) або йотованості голосних (є, ю, я).

  2. (Лінгвістика) –

    (істор.) Назва літери кириличного алфавіту — Ь, яка в давній писемності позначала м’який приголосний звук, а згодом стала використовуватися як знак м’якості (м’який знак).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кратко, р. кратка, д. краткові, з. кратка, о. кратком, м. краткові, к. кратку

Більше записів