кратно-упорядкований
[krɑtno-uporjɑdkoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Математика) –
(Математика, теорія порядку) Про множину, на якій задано дві бінарні відносини порядку, пов’язані між собою таким чином, що один з них (частковий порядок) є підпорядком іншого (лінійного порядку); такий, що має структуру кратного порядку.
- (Математика) –
(Математика, алгебра) Про алгебраїчну систему (наприклад, групу, кільце), на носії якої задано кратно-упорядковану структуру, що узгоджена з алгебраїчними операціями.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кратно-упорядкований, р. кратно-упорядкованого, д. кратно-упорядкованому, з. кратно-упорядкованого, о. кратно-упорядкованим, м. кратно-упорядкованім