красунчик

[krɑsunt͡ʃɪk] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Зменшувально-пестлива форма від слова “красень” — про дуже вродливу, гарну людину (переважно про чоловіка або хлопця).

  2. (Лінгвістика) –

    (переносно) Про щось дуже привабливе, миловидне, гарне (про тварину, рослину, предмет тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. красунчик, р. красунчика, д. красунчикові, з. красунчика, о. красунчиком, м. красунчикові, к. красунчику

Більше записів