1. Абстрактна категорія естетики, що виражає досконалість, гармонійну цілісність предметів і явищ, здатність їх викликати в людині почуття насолоди, захвату, духовного піднесення.
2. Сукупність якостей, властивостей предмета, явища або людини, що сприймаються як гарні, приємні для ока, слуху, розуму та викликають естетичне задоволення; сама ця привабливість, вродливість.
3. Те, що відзначається високою художньою досконалістю, витонченістю; краса (про твір мистецтва, літератури тощо).
4. Розм. Про щось дуже добре, чудове, приємне або про людину з високими моральними якостями.