красота

Значення

1. (Філософія) –

   Абстрактна категорія естетики, що виражає досконалість, гармонійну цілісність предметів і явищ, здатність їх викликати в людині почуття насолоди, захвату, духовного піднесення.

2. (Філософія) –

   Сукупність якостей, властивостей предмета, явища або людини, що сприймаються як гарні, приємні для ока, слуху, розуму та викликають естетичне задоволення; сама ця привабливість, вродливість.

3. (Мистецтво) –

   Те, що відзначається високою художньою досконалістю, витонченістю; краса (про твір мистецтва, літератури тощо).

4. (Лінгвістика) –

   Розм. Про щось дуже добре, чудове, приємне або про людину з високими моральними якостями.

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми