1. (діал., заст.) Красива, приваблива дівчина або жінка; красуня.
2. (бот., діал.) Народна назва квітучих декоративних рослин, зокрема окремих видів гвоздики, а також півонії.
красоля
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Зате од хати до воріт — яскравий квітник: царська борідка, крокіс, красоля. І город у пониззі розкішний: головаті соняхи, рожевий і червоний мак.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: іменник (однина) |